Дорога, яка обов’язково приведе до храму, або Про феномен української адвокатури

1. Очевидним є те, що державі ніколи не вдасться взяти адвокатуру під свій контроль.
2. Проект №9055 не має жодних шансів на прийняття в парламенті.
3. Робота З’їзду адвокатів доведе ефективність та силу існуючої моделі адвокатського самоврядування.
4. Єдність позицій з НААУ та підтримка з боку Спілки адвокатів України відображає об’єктивний стан адвокатури, цього незалежного правозахисного інституту, який переконливо довів свою здатність витримувати виклики часу, бути ефективним та незалежним, що є феноменальним в тому сенсі, що на відміну від судової та правоохоронної системи українські адвокати продемонстрували свої життєстійкість, динамічність та здатність захищати не лише себе, а й усю правову систему нашої держави. Що одним цим підтвердило її відповідність європейському розвитку.
5. Демократично обрані інститути адвокатського самоврядування виражають інтереси не тільки адвокатської спільноти, а й суспільства в цілому, бо роблять усе, аби адвокатура й надалі могла ефективно виконувати свою основну роль, закріплену в Конституції - захищати права і свободи громадян.
6. Обрана у законний і легітимний спосіб керівник НААУ Лідія Ізовітова змогла свої позиції викласти таким чином, що вони відповідають передовим правничим традиціям і водночас синтезують позиції та думки усіх адвокатів України.

Дорога, яка обов’язково приведе до храму, або Про феномен української адвокатури


На початку лютого 2019 року конференціями адвокатів в Запорізькій та Тернопільській областях завершився процес обрання делегатів на З’їзд адвокатів України, який відбудеться 15-16 лютого у Львівській області. Примітно, що майже в усіх регіонах конференції підтверджували свій статус найвищого регіонального органу адвокатського самоврядування, бо окрім суто організаційно-фінансових питань своєї життєдіяльності обговорювали й важливі проблеми, які турбують усіх адвокатів. Мова йде насамперед про намагання діючої влади «підлаштувати» під свої потреби інститут адвокатури в цілому, провівши її так зване реформування шляхом прийняття законопроекту №9055. Так, якщо, наприклад, на конференції адвокатів Київської області про негативні наслідки прийняття цієї псевдореформи лише розповідали з трибуни (про це наприклад дуже детально доповів адвокат, член Вищої Ради правосуддя Павло Гречківський), то на конференціях міста Києва та Закарпатської області навіть прийняли відповідні звернення до Парламенту та Президента з категоричною заявою про недолугість та шкідливість прийняття проекту №9055 та повернення його на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. До речі, ймовірно чи не в останній раз цей проект буде внесений до порядку денного на парламентській сесії 5-7 лютого, а тому ми вирішили ще раз детально розпитати як про доцільність його прийняття, так і взагалі про ті цілі, які ставить перед собою майбутній З’їзд адвокатури, у одного з лідерів адвокатури України, безспірного лідера Закарпатської адвокатури Олексія Фазекоша.



- Доброго дня, Олексію Андрійовичу. До З’їзду адвокатури залишилось менше двох тижнів, а отже можна вже предметно говорити про те, які ж наболілі питання вирішуватиме найвищий орган адвокатського самоврядування. Які акценти, на вашу думку будуть звучати найбільш голосно?
- Про важливість проведення З’їзду адвокатів свідчить хоча б той факт, що саме заради недопущення його проведення у Адміністрації Президента були задіяні напрочуд великі сили та адміністративний ресурс, навіть скажу більше – прямий політичний тиск на парламент. Саме заради того, щоб змінити існуючу модель та систему функціонування інституту адвокатури був розроблений законопроект №9055. Його прийняття роздробило б адвокатуру. Або просто перетворило б її на «ручний» державний інструмент, коли ті ж самі кандидати до Вищої Ради Правосуддя та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії суддів просто «спускалися» за рознарядкою з кабінетів на Банковій. І до речі, мене дуже дивують ті ренегати з-поміж адвокатів, особливо зі столичного регіону, які, підтримуючи одного з авторів проекту - Інну Рафальську, на всі лади виспівують про ТАК9055 і говорять про посилення захисту прав адвокатів. Бо насправді це відкрита політична маніпуляція, коли задля того, щоб провести потрібні для себе зміни влада кидає кісточку у вигляді окремих змін до КПК (бо якби було інакше, і хтось дійсно опікувався посиленням гарантій діяльності адвокатури, то ці зміни до КПК вже давно були б проголосовані, але ж комусь при цьому ще потрібно й «зламати» останній правозахисний інститут в державі). Я вже не кажу про той факт, що наскільки мені відомо, у АП навіть не дуже й хотіли дотримуватись своїх власних домовленостей з так званими авторами проекту №9055. По-перше, ніхто б ніякі посади в «новій» адвокатурі авторам проекту не гарантував. А по-друге, щодо посилення гарантій адвокатів – то в тому ж такі проекті №9055 відразу ж закладалися інструменти протидії по кожному позитиву: не можна обшукувати адвоката – проте підозру адвокату може вручати навіть слідчий. Або адвокати отримають ідентифікований доступ до державних реєстрів – але натомість адвокатів будуть переслідувати за «зловживання адвокатським запитом». Або адвокат зможе брати участь у будь-яких слідчих (розшукових) або процесуальних діях – але натомість адвокатів зможуть банально «викидувати» з судових процесів, якщо прокурору чи судді здаватиметься, що адвокат зловживає своїми правами. І так далі, тобто проект №9055 в найкращому випадку – просто не додає ніяких переваг для роботи адвоката, а в найгіршому - він робить все, аби до лав адвокатури безперешкодно потрапили усі «непотрібні» самій державі юристи (на кшталт суддів, які не пройшли кваліфоцінювання, чи люстрованих прокурорів) – це відбудеться через дуже корупційну систему «нового й революційного» доступу до професії. Сам інститут адвокатури перетвориться із незалежного і сильного правозахисного інституту на чергову процесуальну маріонетку в новій системі судових координат. І це дійсно так, бо розваливши усю правоохоронну систему, невдало реформувавши як поліцію, виконавчу службу, прокуратуру та поставивши на коліна суд, владі дуже хочеться зламати й останній бастіон демократії – українську адвокатуру. Як цього не допустити – це й буде одне з найголовніших питань, що обговорюватиметься під час З’їзду.

- А чи буде підніматись під час З’їзду питання захисту прав адвокатів, адже в порядку денному про це нічого не сказано?
- Так, якщо подивитись на оголошений порядок денний, то одним з головних завдань З’їзду визначено обрання (призначення) двох членів Вищої ради правосуддя, строк повноважень яких закінчується у 2019 році; обрання (призначення) члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, строк повноважень якого закінчується у 2019 році; та обрання членів органів адвокатського самоврядування, призначення на посади яких здійснюється з’їздом адвокатів України. Натомість зверну увагу й на такий пункт як «Різне», під час якого можуть проголошуватись і відповідні резолюції і звернення. Я впевнений, що З’їзд адвокатів належним чином відреагує на всі важливі події як в житті держави, так і в діяльності адвокатури. Я навіть впевнений в тому, що З’їзд стане квінтесенцією злагодженої та ефективної роботи – будуть обрані достойні кандидати до ВРП та ВККС. Буде продемонстрована єдність адвокатури як монолітного інституту, що дбає перш за все про своє основне призначення в громадянському суспільстві – захист прав та свобод громадян. Буде продемонстрована сила адвокатури, яка чітко й злагоджено вирішує усі свої питання, й не дозволить жодній владі, жодному політичному режиму втручатись у свої професійну діяльність.

Впевнений я і в тому, що на З’їзді буде дано високу оцінку діяльності на посаді голови НААУ, безспірному лідеру адвокатури – Лідії Ізовітовій, під чітким проводом якої було сформовано потужний рух на захист усієї адвокатури як інституту, що в черговий раз підтвердив свій феномен в якості невід’ємної складової існування громадянського суспільства і розвитку демократичних процесів. Обрана у законний і легітимний спосіб керівник НААУ Лідія Ізовітова змогла свої позиції викласти таким чином, що вони відповідають передовим правничим традиціям і водночас синтезують позиції та думки усіх адвокатів України. Спілкуючись майже з усіма керівниками Рад адвокатів регіону, я з впевненістю можу сказати, що по всій Україні цінують зусилля керівництва НААУ по збереженню цілісності та незалежності адвокатури, реального, а не фейкового захисту прав адвокатів: в регіонах бачать і правильно оцінюють все - і акцію СТОП9055, яку вже відверто бояться у провладних кабінетах, і постійне спілкування з народними обранцями щодо неприйнятності реформування адвокатури без участі самих адвокатів, і ефективну комунікацію з міжнародними інституціями з приводу стану справ в українській адвокатурі, і миттєву реакцію на провокації щодо адвокатів як з боку влади, так і з боку різних сил. А як ми бачимо – ці провокації лише посилюються, чого вартий лише нещодавній замах на вбивство Голови Ради адвокатів Дніпропетровської області Т. Лещенко. І саме в таких умовах, коли З’їзд адвокатів продемонструє свою чітку роботу, свою силу, вміння адвокатів ефективно вирішувати власні проблеми, влада зрозуміє, що в неї немає жодних шансів у тій війні проти адвокатури, яку влада сама ж і розв’язала.

- Зрозуміло, що роль лідера є важливою у діяльності будь-якої структури, разом з тим саме у 2018 році стало очевидним, що у відстоюванні своєї незалежності адвокатурі слід бути максимально варіативною – і в цьому випадку особливого значення набувають організації, які створені адвокатами для розвитку своєї діяльності, але водночас вони демонструють і свою принциповість у певних питаннях. Що ви думаєте про це, як очільник Закарпатського відділення Спілки адвокатів України.
- Так, ви дуже правильно підмітили про велику роль справжніх адвокатських організацій, а не їх фейкових псевдоутворень, які до інтересів адвокатів мають або дуже невеликий інтерес, або виключно комерційну спрямованість. Чого варта лише діяльність такої собі Асоціації правників України, серед учасників якої адвокатів бодай п’ята частина від усього загалу, але яка цинічно всюди заявляє про себе як чи не про єдиний голос професії. Доходить до цинічної брехні, коли члени АПУ навіть кажуть, що вони говорять від імені усієї адвокатської спільноти, що може відповідно до закону робити виключно Національна асоціація адвокатів України. Разом з тим, я як член Спілки адвокатів України, один з її лідерів наголошу, що саме завдяки САУ вдалося не лише підсилити офіційну позицію НААУ, але й продемонструвати, що адвокати готові боронити свою незалежність на всіх фронтах. Дивіться самі: 6 вересня – на сайті парламенту оприлюднюється проект №9055, 12 вересня – Рада адвокатів Закарпатської області першою в Україні виступає із закликом протидії цьому проекту та неприйнятності реформи у такому вигляді, а вже 20 вересня Всеукраїнська громадська організація "Спілка адвокатів України" звернулася до Парламенту з максимально детальним обгрунтуванням свого невдоволення проекту Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №9055.

Вже відомо, що 5-7 лютого в парламенті знову внесуть до порядку денного цей проект. Він не має жодних шансів не те що на прийняття в першому читанні, але взагалі на те, щоб його винесли на обговорення до сесійної зали, але тим не менш я ще раз, гадаю, в останній раз наголошу на тих позиціях і загрозливих аспектах проекту, про які в САУ заявили ще декілька місяців тому.

1. Зміни до КПК України ст. 221 про зловживання стороною захисту процесуальними правами. «До категорії зловживання суд може віднести і подання скарги на певне судове рішення, і подання клопотання (заяви) для вирішення окремого важливого для захисту питання, і заявлення відводу суду тощо». Така новація ст. 211 КПК законопроекту № 9055 прямо суперечить положенням Конституції України, профільним Рішенням Конституційного Суду України та численним рішенням Європейського Суду з прав людини.

2. Зміни до ст. 53 КПК України, відповідно до яких має відбутися легалізація "добровільних помічників" слідчого (прокурора). Мається на увазі, що відповідно до цих "новел" слідчий (прокурор, суд) навіть за наявності в справі офіційного захисника підозрюваного (обвинуваченого) за договором тепер будуть мати право на власний розсуд увести в справу "свого", зручного захисника й провести за його участі усі потрібні стороні обвинувачення процесуальні дії.

3. Зміни суб’єкта повідомлення про підозру особам зі спеціальним статусом (депутатам, суддям, адвокатам тощо). Не зважаючи на пряму вказівку в ст. 481 КПК, що повідомлення про підозру особі зі статусом спеціального суб’єкта здійснюється спецсуб’єктом – прокурором, зокрема Генеральним прокурором або його заступником, або керівником регіональної прокуратури. Законопроектом № 9055 передбачається щоб на законних підставах слідчі чи оперативні працівники мали змогу вручати підозру суддям, адвокатам і іншим особам зі статусом спеціального суб’єкта.

4. Ненадання органами державної влади, посадовими особами, юридичними і фізичними особами відповідей на адвокатські запити. Одна із причин – відсутність дієвих механізмів впливу на порушників права адвокатів на запит. Стаття 25 законопроекту № 9055 включає в себе значний масив начебто нових положень, які апріорі мали б покращити стан реалізації права на отримання адвокатом інформації на запит. Натомість, ч. 7 ст. 25 цього законопроекту закріплює норми, які створюють для адресатів адвокатського запиту широке поле суб’єктивних за своєю природою, явно невиправданих підстав для відмови в запиті. Тим самим, стан справ з безпідставними відмовами на адвокатські запити залишається на колишньому рівні, а законотворчі новели перетворюються на обструкцію.

5. Нововведення ч. 3 ст. 28 законопроекту, де прописується заборона адвокатам працювати іще за трудовим договором (контрактом) в інших підприємствах, установах, організаціях являє собою не лише дискримінаційний, неконституційний підхід до адвокатів, але призведуть до зубожіння певної їхньої частини. В нинішніх складних умовах, коли кожна сім’я стикається з проблемами заробляння коштів, вважаємо, не можна створювати перешкоди людині в прагненні працювати й утримувати належне свою родину, близьких та рідних. Особливо гостро ця проблема стоїть в сільській місцевості, де на зараз адвокату подекуди непросто отримувати адекватну адвокатську платню за свій труд. Не секрет, що більшість адвокатів змушені іще додатково працювати, щоб забезпечувати нормальне існування своїх сімей.

6. Нова Присяга адвоката України. Чого лише варте пряме присягання (зобов’язання) адвоката на вірність суду: "…підтримувати повагу до суду…". Можна очікувати що, незабаром до тексту присяги адвоката можуть бути включені зобов’язання адвоката піклуватися і про прокурорів, і про слідчих, про працівників оперативних підрозділів тощо.

Присутні і інші серйозні системні помилки в законопроекті № 9055. Приміром, значна частина законопроекту присвячена питанням законодавчого врегулювання з’їздів, зборів, конференцій, кворуму, виборам керівних органів, розмежування компетенції структурних підрозділів органів самоврядування, бюджету адвокатури тощо. Такий "інтерес" до питань внутрішньо організаційної діяльності адвокатського самоврядування є нічим іншим як невиправданим, надмірним, незаконним втручанням держави в діяльність української адвокатури.

Як я вже казав вище, і держава таки не зможе втручатись у внутрішні справи адвокатури. Але тепер я ще й поясню, чому конкретно.

Справа в тому, що не можна побороти силу, яка працює не задля себе, але задля виконання свого конституційного обов’язку, не через політичні амбіції, а задля розвитку демократичних процесів, яка не змінюється під впливом забаганок чиновників, але має справжні адвокатські традиції, історично підтверджене, системне й професійне підґрунтя. Я зараз про те, що з моєї точки зору, яка має абсолютно доведений характер, саме на базі Спілки адвокатів України було створено перший і важливий крок до створення першої незалежної і справді самоврядної адвокатури у вигляді Національної асоціації адвокатів України. Це сталося тому, що хто б і коли не очолював Спілку – вона завжди стоїть на захисті адвокатів. Не на захисті якісь окремих «прокурорсько-суддівських кланів», чи ставлеників Банкової, а саме УСІХ адвокатів України, тобто саме те, що зараз і робить Національна асоціація адвокатів України.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що діяльність НААУ в цілому відображає об’єктивний стан адвокатури, цього незалежного правозахисного інституту, який переконливо довів свою здатність витримувати виклики часу, бути ефективним та незалежним, що є феноменальним в тому сенсі, що на відміну від судової та правоохоронної системи українські адвокати продемонстрували свої життєстійкість, динамічність та здатність захищати не лише себе, а й усю правову систему нашої держави. Що одним цим підтвердило її відповідність європейському розвитку.

Хочу ще раз наголосити на такій своїй основній тезі: державі, жодному політичному режиму не вдасться зробити вітчизняну адвокатуру залежною і підконтрольною, адже цей інституту довів свою відповідність європейським традиціям, які апріорі не допускають взяття державою під контроль будь-яких правозахисних інститутів, а навпаки пропагують, що адвокатура має бути незалежною і це є базовим принципом існування демократичного суспільства та правової держави.

Тому вибір - зроблено, а українська адвокатура приречена на перемогу і обов’язково знайде свою дорогу, що приведе до Храму Демократії.

Розмовляв Іван Правдін

Вітаємо вас на сайті Ради адвокатів
Закарпатської області!
По всім питанням звертайтесь за адресою,
вказаною на сторінці "Контакти"