Розповів новим членам адвокатської сім’ї Закарпаття про складні часи єдності та боротьби

Розповів новим членам адвокатської сім’ї Закарпаття про складні часи єдності та боротьби
Після того, як навіть зарубіжним експертам з Міжнародної колегії юристів стало зрозуміло, що псевдо-реформа адвокатури у вигляді проекту №9055 є руйнівною та абсурдною, полеміка щодо «перебудови» адвокатури фактично зійшла нанівець. Припинився тиск з боку Адміністрації Президента України. Перестали «ганяти» парламентарів від АПУ до членів парламенту (вибачаюсь за такий каламбур, але як є). Особливо після того, як в профільному Комітеті ВР з питань запобігання і протидії корупції прийняли рішення про визнання проекту №9055 корупціогенним. Врешті-решт, за декілька тижнів буде змінений і суб’єкт законодавчої ініціативи – пройдуть вибори Президента України, а значить, автоматично, відповідно до Регламенту Верховної Ради, потрібно буде й переподати до парламенту новий законопроект. Якщо, звичайно, у нового Президента залишиться бажання проводити недолугу реформу у тій формі і за тією моделлю, яку пропонував №9055.

Однак, як виявилось, ані амбіції, ані бажання «перекроїти» адвокатуру «під себе», у окремих авторів псевдо-реформи нікуди не зникло, а, навпроти, вони й далі продукують все нові й нові ідеї «майбутньої адвокатури». Вочевидь, саме ці ідеї вони й «просуватимуть» вже новим філатовим та новим президентам.

Саме про це я розповів сьогодні, 26 березня, молодим колегам, які набули статусу адвоката, успішно склавши іспит в КДКА Закарпатської області та пройшовши відповідне стажування. Спільнота адвокатів Закарпаття радо вітає нових членів своєї дружньої, монолітної адвокатської сім’ї. З гордістю можу сказати, що Закарпатський регіон є певною мірою взірцевим серед усіх інших областей щодо консолідованості та згуртованості адвокатів. Але ніщо не дається просто так, і тому я вчергове нагадав новим колегам, що адвокати зараз завзято виборюють свою незалежність, бо у окремих осіб є бажання роздробити сильний правозахисний інститут, яким є українська адвокатура, на якісь напівфеодальні утворення. Проти такої псевдо-реформи адвокатури, а конкретно проти законопроекту 9055 виступила Національна асоціація адвокатів України на чолі з визнаним лідером Лідією Ізовітовою.

Максимальну підтримку в цьому НААУ надала і Рада адвокатів Закарпатської області. Саме Закарпатська рада адвокатів першою в Україні категорично виступила проти такого реформування. І хоча наразі ситуація навколо проекту 9055 не така гостра, вочевидь, політиків значно більше зараз цікавлять президентські, а після того – й парламентські виборчі перегони. Проте апологети «радикальних змін в адвокатурі» продукують нові ідеї. Так, нещодавно під час Форуму громадської організації «Асоціація правників України», один з претендентів на посаду очільника АПУ Андрій Вишневський заговорив про те, що одним з варіантів розвитку адвокатури може навіть бути створення декількох асоціації адвокатів, щоб кожен клієнт «підшукував» собі «свого» адвоката. Це однозначно привнесе хаос в адвокатуру, і гадаю це робиться для того, щоб потім держава «залізною» рукою могла навести свій власний порядок серед адвокатів. А для чого воно потрібно державній машині примусу й так зрозуміло, вже зараз силовики дозволяють собі цинічно ототожнювати адвоката з клієнтами, ледь не у відкриту називаючи адвокатів посібниками злочинців. Якщо ж дозволити «державі» навести лад в адвокатурі, то тоді взагалі можна буде забути про гарантоване Конституцією права громадян на юридичний захист. Саме тому я порадив молодим адвокатам з перших днів свого перебування у адвокатській спільноті бути активними і брати участь у організаційній та громадській роботі на користь усього співтовариства захисників.

Що ж стосується, АПУ – то ще раз наголошу, що на мою думку, це напів-бутафорська організація, якщо оцінювати її з точки зору представництва української адвокатури, а єдиним законним голосом професії захисника в Україні є виключно Національна асоціація адвокатів України. Наприклад, чого лише вартий виступ запрошеного експерта – директора Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, яка під час дискусії запропонувала «поміркувати над питанням про те, де межа між захистом клієнта та співучастю у злочині». І додала: «В мене погляд збоку — я не є частиною юридичної професії і адвокатури, але це мені дає можливість бачити багато прикладів, коли юристи, і в першу чергу адвокати, які мають адвокатську ліцензію, і мають певні імунітети, просто зловживають своїми адвокатськими правами для того, щоби покривати недоброчесні дії своїх клієнтів», — зауважила пані Дар’я. Ми вже навіть не питаємо, з якого дрімучого юридичного лісу треба було вийти, щоб і досі вважати, що в Україні є якісь там «адвокатські ліцензії». Але термінологія то пусте, якщо зрозуміти, що експерт банально не знається на тому, що основоположним принципом верховенства права якраз і є заборона ототожнення адвоката з його підзахисним.

З цього приводу хочу нагадати такі слова Лідії Ізовітової: «Ототожнення адвокатів з клієнтами - це не просто заяви окремих осіб або якісь упереджені висловлювання. Тепер ми бачимо, як цей тип порушень прав адвокатів набрав нову форму - агресивної поведінки і фізичного впливу з боку окремих радикальних організацій. На думку цих організацій, а їхня позиція задекларована публічно і відкрито, не всі громадяни мають право на адвоката, не всі громадяни можуть вільно вибирати адвоката і не всі адвокати можуть працювати в суді. Такі псевдоактівісти ставлять фільтри, ідеологічні або політичні, але вважають це своїм розумінням справедливості. Хоча це дискримінація принципів рівності всіх перед законом і порушення конституційних прав людей”, - вважає Лідія Ізовітова. Іншими словами експерти, які приходять на форуми АПУ, нехтують Конституцією України, зневажають міжнародні принципи права, не хочуть, аби українська адвокатура й далі слідувала своєму європейському вибору.

Звичайно, що на своєму ж форумі не міг не виступити адвокат і колишній президент АПУ Денис Бугай. Він назвав кілька ключових викликів професії: ототожнення адвоката з клієнтом, відсутність впливу адвокатури на правові процеси в державі, слабкість професійних прав та гарантій, відстороненість адвокатів від питань самоврядування, а також недостатній професійний та етичний рівень деяких адвокатів. На його думку, три останні проблеми можна вирішити негайно, на це спрямований законопроект №9055.

В цих словах я вбачаю певний парадокс пам’яті. Бо якщо хтось не пам’ятає, то перший і найбільш гучний спротив адвокатів проти ототожнення адвоката з клієнтом відбувся саме на захист … Дениса Бугая! І Дениса тоді врятували від буцегарні усім адвокатським співтовариством. А тепер от експерти на його форумі кажуть, що треба думати, кого захищати можна, а кого – не можна. Та й сам Д.Бугай хоч і називає цю проблему, але не вбачає необхідним вирішувати її у першочерговий спосіб. Бо ж читаємо далі, що насамперед має зробити проект №9055.

Далі цитата від журналістів «Юридичної газети», які занотували виступ почесного президента АПУ: «Щодо професійних прав та гарантій, які є слабкими, законопроект №9055 передбачає фіксацію слідчих дій, доступ до клієнта в будь-який час. Щодо проведення обшуків, згідно з проектом закону, отримані докази не можуть бути використані проти клієнта. Що стосується відсторонення адвокатів від питань самоврядування, законопроект також дозволяє вирішили цю проблему: починаючи від децентралізації повноважень та завершуючи забороною приймати ключові рішення на адвокатських зборах. Також важливим моментом законопроекту є ротація керівництва (не більше 2-х строків поспіль протягом 3-х років)».

Хіба не дивно чути, що для українського адвоката найбільшою проблемою є децентралізація повноважень органів адвокатського самоуправління, а не порушення його прав з боку правоохоронних органів? А в той час женевські та голландські адвокати пишуть таке: «Без вагомих та невідкладних зусиль, вжитих для запобігання нападів і боротьби з безкарністю, незалежність адвокатської професії, а також можливість адвокатів захищати права людини будуть піддані все більшому ризику. Викликає занепокоєння, що насильницькі атаки на адвокатів, багато з яких були достовірно приписані екстремістським праворадикальним групам, часто мають наслідком безкарність злочинців, незважаючи на наявність доказів і конкретних кримінально-правових норм, покликаних захищати адвокатів від нападів. МКЮ з’ясувала, що правоохоронні органи часто не розслідують такі справи в швидкий і неупереджений спосіб, навіть коли відомі особи, що вчинили злочин. У зв’язку з цим МКЮ підкреслює, що ефективна та незалежна адвокатура є суттєвим елементом для кожної системи правосуддя, яка підтримує верховенство права. Міжнародні стандарти закріплюють важливу роль адвокатів у захисті прав людини та внеску адвокатів у забезпечення верховенства права та справедливе здійснення правосуддя. Основні положення ООН про роль адвокатів підкреслюють важливість незалежності асоціацій адвокатів у забезпеченні справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Такі асоціації повинні бути у законі та на практиці інституційно незалежними як від усіх зовнішніх суб’єктів, включаючи уряд, інші виконавчі органи, парламенти, так і знаходитись поза приватними інтересами. У світлі цих стандартів МКЮ занепокоєна процесом прийняття законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який був розроблений без необхідного рівня консультацій та участі основної зацікавленої сторони – Національної асоціації адвокатів України, яка рішуче виступає проти прийняття законопроекту в поточній редакції».

Але для авторів псевдо-реформи адвокатури усі ці слова міжнародних адвокатів – пустий звук, бо під час цього ж таки форуму, інший апологет «змін», а саме член Правління АПУ Андрій Вишневський вперто гнув свою лінію, розповідаючи про майбутнє адвокатури виключно через призму «переробки системи адвокатської самоврядності». Зокрема, Андрій Вишневський розповів про тіньовий звіт «Адвокатура України: уроки перших кроків самоврядності».

В цьому звіті питання адвокатури він розглядає як питання державної політики. До речі, одне вже таке формулювання чого варте – чи не приховане тут лобіювання змін в системі «управління адвокатурою» за турецьким сценарієм? Можливо, представники АПУ понесуть до нового президента ще більш радикальну реформу адвокатури? Цю можливість аж ніяк не можна відмітати, бо далі доповідч зазначив буквально наступне: «Після прочитання звіту я зробив висновок, що сьогоднішня конструкція адвокатського самоврядування не може забезпечити гарантії захисту адвокатів та екологічності адвокатської спільноти». От тут, чесно кажучи, представник АПУ заплутав усіх – бо якщо про «конструкцію» адвокатури все зрозуміло (пан просто бажає розібрати й зібрати конструктор під себе), то от що таке «екологія» адвокатури – то це питання. Бо, наприклад, на Закарпатті реформу адвокатури від АПУ вважають виключно «токсичною», а отже ні про яку екологічність в такому випадку й мови бути не може.

Але то пусте, бо далі пан Вишневський почав розповідати, які він бачить три опції-варіанти реагування на проблеми адвокатури.

По-перше, лідерство у сфері етичних стандартів бере на себе Вища ліга юридичного бізнесу. От мабуть, при цьому зрадіють усі дисциплінарні палати регіональних КДКА та ВКДКА. Он воно про що мріють у АПУ, щоб Правила адвокатської етики встановлювала якась Вища ліга, а оті усі адвокати, які з нищої ліги – то вони не достойні етичних стандартів… Чи хтось цю пропозицію може «прочитати» в інший спосіб?

По-друге, поступове проникнення в органи адвокатського самоврядування нових облич з того ж юридичного бізнесу. От тут пана Вишневського треба похвалити – нарешті в АПУ чесно зізнались, що просто й банально хочуть покерувати адвокатурою. Дивно тільки, від чого така скромність – чому лише поступово, а не відразу замінити усіх і зразу?

І нарешті, на думку пана Вишневського, АПУ слід здійснювати м’який тиск на НААУ, пропонуючи рішення окремих проблем.

У цих фразах усе прекрасне.

Й згадка про тиск на незалежну самоврядну асоціацію адвокатів (і кому ото дурні з Женеви пишуть про Основні положення ООН та інституційну незалежність від усіх зовнішніх суб’єктів).

Й можливість створення декількох асоціацій для обрання «свого» адвоката (а я ж неодноразово казав, що у проекті 9055 закладена законодавча загроза одночасної появи декількох Рад адвокатів в одному й тому ж регіоні). Просто виявляється, в АПУ вже замріялись далі – створювати не по декілька рад адвокатів, а відразу по декілька асоціацій. Навіть вже можна уявити, як у новому проекті реформи адвокатури автори від АПУ пропишуть появу і створення Асоціації адвокатів АПУ, Асоціації адвокатів для правоохоронних органів, Асоціації адвокатів для юридичного бізнесу. І так далі. Ну щоб як сказав Вишневський – кожен міг обрати «свого» адвоката під «свого» клієнта.

Підсумовуючи, хочу наголосити, що боротьба проти «невідкладної» реформи нікуди не зникне, бо її автори під лаштуються під будь-кого, і внесуть до парламенту все нові й нові проекти 9066, 9077, 9088 – до тих пір, поки їх «нові» обличчя не засяють серед очільників, не хай і регіональної, або однієї з десятку, але СВОЄЇ асоціації адвокатури.

Що це означає для нас – справжніх адвокатів, які практикують багато років або навпаки щойно приєднались до наших лав?

Лише дві речі: настав час єднання, а до завершення часу боротьби за незалежність адвокатури ще дуже далеко. Тож, мабуть, недарма мені так часто останнім часом натякують на пророчі слова лицарів – захисників Мукачівського замку «Йти Стояти! З мечем і Богом!». Нам, адвокатам, ще дійсно доведеться не один рік виборювати із законодавчим мечем нашу адвокатську незалежність, і водночас вірити, що Бог оцінить справедливість наших помислів.

Олексій Фазекош,
Голова Ради адвокатів Закарпатської області

Вітаємо вас на сайті Ради адвокатів
Закарпатської області!
По всім питанням звертайтесь за адресою,
вказаною на сторінці "Контакти"